Нарис сучасної української літературної мови (djvu)

Юрий Владимирович Шевелев

О чем книга

"Відколи вийшли останні наукові курси української літературної мови сучасности — я маю на увазі книжки Василя Сімовича, Олени Курило, Олекси Синявського, — минуло 20-30 років. За цей час розвивалася українська літературна мова, а особливо великі зміни відбулися в методології мовознавства. Започатковане Ф. де Соссюром синхронне мовознавство виросло в потужну науку, опрацьовувану в дещо відмінних напрямах різними школами лінґвістів, що з-поміж них згадаємо тут женевську (Ш. Баллі, С. Карцевський та ін.), празьку (Н. Трубецкой, В. Матезіюс, Р. Якобсон, В. Сімович, Д. Чижевський та ін.), копенгагенську (В. Брендаль, Л. Єльмслев та ін.), паризьку (А. Ваян, Б. Унбеґавн та ін.), амстердамську (А. В. де Ґроот та ін.). Сьогодні мовознавство має відмінні і далеко глибші методи опрацьовувати мову як систему, ніж це було 20-30 років тому, коли ще панували в граматиці традиційні методи, оперті не стільки на мовознавчі критерії, скільки на логічні або психологічні.